«Звичайний учитель подає істину, а   хороший – учить її знаходити»

                            А.Дістерверг

Проблема формування і розвитку мислення молодших школярів в останній час є  основним завданням школи і стає все більш актуальною. У молодшому шкільному віці діти мають значні резерви розвитку. З приходом дитини в школу під впливом навчання починається перебудова всіх її пізнавальних процесів. Саме молодший шкільний вік є продуктивним у розвитку мислення.

      Як розвивається інтелект дитини? Тільки при умові, що з’являються нові поняття і дитина налагоджує зв’язки між уже існуючими. Розвивається він тільки тоді, коли дитина ним користується. Життя в сучасному суспільстві дуже швидко міняється. В міру зростання обсягу знань дидактична функція вчителя стала вбачатися в тім, щоб не просто давати готові знання школярам , а спланувати навчальний процес так, щоб учні здобували нові знання самостійно. Велику роль відіграє процес спілкування між собою учнів, в результаті якого визначаються нові властивості явищ, предметів, висуваються нові гіпотези. Тому важливо, в молодших школярів розвивати мислення, вміння аналізувати, порівнювати, оцінювати адекватно результати своєї роботи, компетентно застосовувати знання в реальному житті.

      Відомо, що діти від природи допитливі і повні бажання вчитися. Але для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі здібності, необхідне розумне керівництво вчителя. Нерідко ми спостерігаємо, як наші учні, успішно навчаючись в початковій школі, починають «падати», відставати в середній і старшій школі. Чому це відбувається? Це - недостатній розвиток уміння працювати самостійно, уміння вирішувати задачі, знаходити раціональні шляхи рішення.

      З метою розвитку логічного мислення кожного учня вчителю необхідно на кожний урок підбирати пізнавальні завдання. Це дасть можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

У практиці навчання молодших школярів небезпечним є захоплення виконанням дій по готовому зразку. Тут дитині не треба думати, аналізувати, зіставляти: подивився, зрозумів - виконуй! В цьому випадку ні про яку творчість і роздум не йдеться. Це механічне запам'ятовування. Буває учням пропонуються завдання тільки тренувального характеру. Дається певна кількість однотипних завдань, учень виконує їх, але при цьому у дітей затримується розвиток пізнавальної активності, мислення.

Ядро навчання – індивідуальна розумова діяльність учня. Це той самий процес, до якого багато вчителів спонукає дитину коротким словом: ”Думай!” Якби дитина була сміливіша, вона запитала би у свого наставника:”Як це зробити?” Справді, наказуючи учневі думати, мало хто з учителів уявляє повною мірою, що в цей напружений момент йому треба досить швидко і безпомилково на очах усього класу виконати різні розумової операції, серед багатьох способів вибрати один. Як полегшити шлях до самостійного мислення? Очевидно, слід не пускати його на самоплив, а цілеспрямовано керувати цим процесом.

Особливості мислення молодших школярів

 Мислення - одна з вищих форм діяльності людини. Це соціально обумовлений психічний процес, нерозривно пов'язаний з мовою. В процесі розумової діяльності виробляються певні прийоми або операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація). 

Мислення – це узагальнене відображення в свідомості людини предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях. 

Виділяють три види мислення:

 1) за допомогою маніпулювання предметами;

 2) за допомогою представлень предметів, явищ; 

 3) за допомогою понять, слів, міркувань.
        Наочно-дієве мислення особливо інтенсивно розвивається у дитини з 3-4 років. Воно осягає властивості предметів, вчить оперувати предметами, встановлювати стосунки між ними і вирішувати самі різні практичні завдання.

      На підставі наочно-дієвого мислення формується і складніша форма мислення - наочно-образне. Воно характеризується тим, що дитя вже може вирішувати завдання на основі уявлень, без вживання практичних дій. Це дозволяє дитині, наприклад використовувати схематичні зображення або лічити про себе.

      До шести-семи років починається інтенсивне формування словесно-логічного мислення, яке пов'язане з використанням і перетворенням понять.

      Всі види мислення тісно пов'язані між собою. При вирішенні завдань словесні міркування спираються на яскраві образи. В той же час вирішення навіть найпростішого, найконкретнішого завдання вимагає словесних узагальнень. 

      Різні ігри, конструювання, ліплення, малювання, читання, спілкування і так далі, тобто все те, чим займається дитина до школи, розвивають у нього такі розумові операції, як узагальнення, порівняння, абстрагування, класифікація, встановлення причинно-насліжкових зв'язків, розуміння взаємозалежностей, здатність міркувати. 

Вік першокласників припадає на перехід від доопераційного мислення до мислення на рівні конкретних операцій. Діти цього віку здатні встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, якщо вони можуть безпосередньо спостерігати за зміною об’єкту. Досягнення рівня конкретних операцій відкриває можливості для учнів 2 – 4 класів теоретично міркувати про світ, в якому вони живуть і створює основу для досягнення стадії формальних операцій, яка розпочинається уже в 11 – 12-річних дітей.
       З учнями першого і частково другого класів доцільно застосовувати переважно практично-дієвий і образно-мовний аналіз. Діти порівняно легко розв’язують задачі, коли можна використати практичні дії із самими предметами, наприклад, паличками, кубиками, геометричними предметами або виділити ознаки частин предметів, спостерігаючи їх. Розглядаючи частини і властивості предметів, учні знаходять серед них головні, виявляють їх взаємозв’язки і взаємозалежності. Обсягом аналізу є предмети, явища, процеси, дії, вчинки людей, мовні явища. Учні краще виділяють частини предмета, ніж встановлюють співвідношення між частинами. Діти виділяють елементи в ці́лому, що вдається їм відразу. 

Молодшим школярам доводиться порівнювати не тільки наочні, а й уявні об’єкти. Другокласники можуть успішно виділити спільні й відмінні ознаки двох уявних, відомих їм предметів, живих істот (наприклад, горобця й ворони, яблука і сливи тощо). Порівнюючи нові й раніше пізнані предмети чи явища, школярі аналізують, висловлюючи результати цих процесів у формі суджень. Аналіз переходить у абстрагування, яке стає важливим компонентом розумової діяльності учнів, потрібним для узагальнення і формування понять. У молодших школярів розвиваються різні види абстракції, пізніше навчаю учнів користуватися схемами. Схема полегшує застосування узагальнень на практиці, оскільки вона поєднує в собі риси наочного й абстрактного. Це можуть бути схеми речень, задач тощо.

Під впливом навчання більш підготовлені учні переходять до досконалішого способу узагальнення, який можна назвати понятійно-мовним. Вони відносять названі їм об’єкти до „тварин”, „рослин”, „меблів” тощо, виділяють групи „хижих і свійських тварин”, „птахів, які біля хати ходять” і „птахів, які в лісі живуть”. Недиференційовані узагальнення змінюються першими поняттями, обсяг яких поширюється на значне коло предметів. Учні усвідомлюють, що дві групи узагальнень, названих словами „звірі” і „птахи”, об’єднуються в одну групу „тварин”, що „кущі” й „дерева” належать до „рослин” і що „машини” і „меблі” – це „предмети” і т.п. Такі результати виявляються після тривалої підготовчої робота, спрямованої на формування в учнів умінь узагальнювати, групувати, класифікувати живі й неживі об’єкти. 

Узагальнення в засвоєнні і розумовому розвитку молодших школярів відіграє свою важливу роль, оскільки воно переходить у „вторинну” конкретизацію, застосування результатів узагальнення в нових пізнавальних і практичних ситуаціях. Переходи від загального, абстрактного до конкретного здійснюються учнями не без труднощів. Особливості цих труднощів і успіхи в їх переборенні зумовлюються віком дітей та змістом тих навчальних завдань, які ставляться перед ними.

Роль проблемних ситуацій і задач

в розвитку активного і самостійного мислення

У північних народів є простий і мудрий афоризм: „Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. А якщо навчити ловити рибу – буде ситою усе життя”. Так і в навчанні: скільки б у школярів не було предметних знань, і вмінь, старанності, сумлінності – їх все одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку. Адже в сучасному мінливому світі людина повинна вчитися і переучуватися безперестанно.
коли учень уміє вчитися, він визначає сам або приймає мету, яку ставить учитель, відповідно до неї планує і виконує необхідні дії, у процесі роботи і на етапі завершення контролює й оцінює свої результати. Це характеризує сформовану навчальну діяльність. В першому класі у дітей вона тільки починає формуватися. Намагаюся якнайчастіше в процесі уроку задавати дітям такі питання: 

- Як ти вважаєш?
- Чи згоден ти з думкою товариша?
- Як іще можна відповісти на це запитання?
- Чому не можна сказати інакше?
- Як зміниться відповідь, якщо ми змінимо умову?
- Порівняйте відповіді товаришів і виберіть кращу на вашу думку. Чому вибрали саме цю? 

            Вивчаючи дослідження психологів можна знайти різні шляхи формування в молодших школярів пізнавальних умінь . 

Щонайперше – це рівень проблемності навчальних завдань, за якого на рівнях актуального і найближчого розвитку по-різному виявляються індивідуальні творчі здібності учня. Попри це, на кожному з цих рівнів пізнавальна проблемність має подвійне оформлення залежно від ступеня розгорнутості та організованості розумового пошуку :

а) проблемність задачі мінімальна і змінюється відразу, як тільки умова задачі усвідомлюється учнем;
б) проблемність задачі значна, учень не бачить результату розв’язання безпосередньо, а тому змушений шукати;

в) проблемність задачі сягає зони найближчого розвитку, а тому груповий розумовий пошук способів розв’язування проблеми є розгорнутим, обмеженим щодо застосування додаткових знань і засобів, розв’язок ґрунтується на здогадках.

 Друга важлива характеристика розумового розвитку – це пошукова пізнавальна активність учня, яка є прямим продуктом начальної проблемності, провідним показником результативності його пізнавальної діяльності і водночас критерієм повноцінного функціонування внутрішньої проблемної ситуації.
          Третьою сутнісною характеристикою розумового розвитку є проблемна ситуація. Зміст, структура і функції проблемних ситуацій, їхній вплив на особистість школяра неоднакові в межах одного рівня розвитку, бо залежать від:
а) рівня розв’язання учнем проблемної задачі;
б) ступеня його пошукової активності;
в) переважання у розумовому процесі інтуїтивних чи дискурсивних процесів;
г) змістовності і розгорнутості зовнішнього і внутрішнього діалогів;
д) умотивованості наслідування та організованості співробітництва.
         Психічний розвиток учня залежить не тільки від змісту й спрямованості навчальної проблемної ситуації, в яку він потрапляє, а й від способу організації її , від якого, власне кажучи, й залежить розвиваючий ефект навчання. На різних уроках, а також на різних етапах уроку слід використовати різні етапи проблемних ситуацій (здивування, переживання, чергування позитивних і негативних емоцій тощо); вводити різні форми проблемності (задача, запитання, проблема, діалог та ін.).
       Розумовий процес виникає на основі сприймання учнем навчальної інформації, яка надходить від учителя або яку він отримує з навчальних посібників чи інших засобів інформації. Кожен учень має індивідуальне поле сприймання, межі якого залежать від того, наскільки уважний він на уроці, чи цікавиться навчальним змістом, чи емоційно пристрасно включається у процес активного навчання.
        Готуючись до уроку, підбираю такий навчальний матеріал, який найкраще підходить для організації пошукової, творчої діяльності молодших школярів на уроці, а саме:
а) зв’язок нового із засвоєним матеріалом;

б) можливість логічного членування навчального матеріалу на чіткі кроки та елементарні завдання;

в) наявність суперечностей між опорними і новими знаннями;

г) готовність школярів до творчої діяльності. 

        У своїй роботі з учнями використовую такий прийом, як евристична бесіда. Цей метод – ефективний спосіб керівництва учителя частково-пошуковою діяльністю учнів. У ній вони самостійно виконують тільки окремі кроки, а цілісне розв’язання проблеми досягається разом з учителем. Тому евристична бесіда доступна й для слабко підготовлених учнів, які вчаться логічних міркувань на зразках.

     Реалізація розвивальних функцій бесіди починаю з постановки проблеми, коли створюю ситуацію необхідності пошуку нового знання. Тут навмисно загострюю увагу дітей на об’єкті пошуку. Коли сформульовано проблему, учні відокремлюють відоме від невідомого, актуалізують засвоєні знання.
    Для структури евристичної бесіди характерне чергування репродуктивних і продуктивних запитань, що потребують напруженої розумової діяльності: 
- усвідомити суперечність,
- побачити проблему,
- сформулювати її,
- висловити різні припущення,

- визначити правильний спосіб.
     Чим вища готовність учнів до творчої роботи, тим ширші кроки пошуку; чим точніше запитання вчителя, тим стрункіша структура бесіди.
     Також цікавий і метод аналогії. Суть аналогії полягає в тому, що властивості одного об’єкта визначаються на основі його подібності з іншими. У логіці встановлено, що вірогідність здобутих знань на основі аналогії залежить від певних умов:
1) кількість спільних для обох предметів ознак має бути якомога більшою;
2) спільні ознаки мають бути істотними й охоплювати різні сторони порівнювальних об’єктів;
3) ознака чи спосіб дії, що передбачається в іншого об’єкта, повинні бути такого самого типу, як й інші ознаки – спільні для обох предметів.
За рівнем творчості розрізняють три види аналогії: асоціативна, алгоритмічна й евристична. Молодшим учням доступні всі три.
Наприклад:
* - Прочитай про ознаки літа, розкажи про ознаки осені.
Літо                                                      Осінь
1. Жарко. Діти купаються в річці.  1.____________________________
2. Трава зелена.                               2.____________________________
3. Багато квітів.                                3.____________________________
4. Листя на деревах зелене.            4.____________________________
*- Доповни речення.

Озеро поблискує на сонці, ніби величезне дзеркало. Достиглі хліба на полі, наче ... . Налилися соком яблука, немов ... . Прийшов щедрий місяць ... .
- Спробуй у такій послідовності скласти речення про зимову пору.
          Також використовую самостійне ознайомлення учнів  з новим матеріалом. Розвивальні функції цієї форми творчої діяльності виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію і виконання учнями у взаємозв’язку багато навчальних дій, спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись із новим матеріалом за підручником чи іншим джерелом, школяр фактично виконує кілька задач: визначає мету, виділяє невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює послідовність дій, контролює їх.
         Відбираючи матеріал для самостійної роботи, слідкую, щоб діти добре засвоїли попередні завдання. Так само треба дуже уважно поставитися до способу постановки завдання. Інструкція до завдання має бути лаконічною, але точною і повною. Зміст її повинен відображати послідовний хід міркувань, практичних дій, що приводять до засвоєння нового поняття, обчислювального прийому.
         Для сильних дітей у процесі виконання самостійної роботи пропоную пошукові творчі завдання. Відомо, що обов’язковою ознакою творчого мислення є розвинена уява – здатність уявляти те, чого раніше не бачив, уміння перевести словесний опис в наочний, створювати нові образи. Особливістю уяви є її евристична і комбінаторна властивості, тобто уміння людини легко, гнучко поєднувати в новій ситуації елементи минулого досвіду і відомих знань.
          Допитлива дитина живе в ситуації постійного дефіциту інформації, однак у переважають позитивні емоції, радісний настрій. Багато в чому це зумовлене здатністю її психіки фантазувати, компенсуючи недостатність точних і нових знань. Для цього віку характерне наочно-образне мислення.
Діти отримують завдання:
- продовжити початий текст: «Якби я був твариною, то я б був…, «Якби я був рослиною, я б був…;
- скласти казку на тему: «Розповідь хворого зуба», «Розповідь краплинки», та інші.
- домислення подій, які могли б передувати зображеним.
- домислення подій, які могли б продовжити розповідь про героїв оповідання.
- придумування різних варіантів закінчення оповідання.
- введення у твір нових подій і персонажів.
- відгадування загадок про добре знайомі об’єкти і складання за аналогією власних.

    На уроках з двох основних навчальних дисциплін - мова та математика - діти майже весь час вирішують навчально-тренувальні типові завдання. Їх призначення полягає в тому, щоб пошукова діяльність дітей з кожним наступним завданням одного і того ж типу поступово згорталася і, в кінцевому рахунку, зовсім зникла.

З одного боку - зусилля діяльності по засвоєнню знань і умінь, яке існувало, гальмує розвиток інтелекту дітей, в першу чергу, логічного мислення. У зв'язку з такою системою викладання діти звикають вирішувати завдання, які завжди мають готові рішення, причому, як правило, тільки одне рішення. Тому діти губляться в ситуаціях, коли завдання не має рішення чи, навпаки, має кілька рішень. Крім того, діти звикають вирішувати завдання на основі вже вивченого правила, тому вони не в змозі діяти самостійно, щоб знайти якийсь - то новий спосіб.

      Розвиток логічногомислення значною мірою йде стихійно, тому більшість учнів, навіть старших класів, не опановують початковими прийомами логічного мислення, а цим прийомам необхідно починати вчити з початкової школи.

      Перш за все з уроку в урок потрібно розвивати в дитини здатності до аналізу і синтезу. Гострота аналітичного розуму дозволяє розібратися в складних питаннях. Здатність до синтезу допомагає одночасно тримати в полі зору складні ситуації, знаходити причинні зв'язки між явищами, опановувати довгим ланцюгом умовиводів, відкривати зв'язки між одиничними факторами й загальними закономірностями.

     Логічне мислення лежить в основі здібностей людини, є умовою навчання, набуття знань, формування вмінь і навичок. Без мислення неможливе нормальне життя ні особистості, ні суспільства.

     Успішне оволодіння основами логічного мислення, зокрема, у початковій школі, допомагає кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін; розвиває насамперед мисленнєві операції та якості, а також уміння висловлювати свою думку чітко і переконливо; вміння абстрагуватися від конкретного змісту і зосередитись на структурі власної думки.

     Логічні завдання пов’язані між собою з такими предметами, як читання, мова, математика, образотворче мистецтво, природознавство. На цих уроках я намагаюся системно використовувати вправи, дидактичні ігри, ребуси, кросворди, створюю проблемні ситуації, розв’язую з дітьми задачі-вірші, задачі-казки.

     Логічні вправи в ігровій формі на уроках надзвичайно корисні. Вони сприяють розвитку, розвивають мислення, навчають мислити правильно, розвивають пам'ять, виховують  у дітей спостережливість, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнювати. Саме завдяки логічним вправам вчитель може естетично оформити навчальний матеріал, а учень емоційно сприймати його. Логічні вправи залучають пасивних учнів до систематичної розумової праці, дають змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили.

        Найважливішим завданням математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленого завдання, уміння логічно міркувати, засвоїти навики алгоритмічного мислення. Кожному важливо навчитися аналізувати, відрізняти гіпотезу від факту, чітко висловлювати свої думки, а з іншого боку - розвивати уяву та інтуїцію (просторове уявлення, здатність передбачати результат і вгадати шлях рішення). Саме математика надає сприятливі можливості для виховання волі, працьовитості, наполегливості в подоланні труднощів, завзятості у досягненні цілей.

      Сьогодні математика як жива наука з багатобічними зв'язками, робить значний вплив на розвиток інших наук і практики, також є базою науково-технічного прогресу і важливим компонентом розвитку особи. Однією з основних цілей вивчення математики є формування і розвиток мислення людини, в першу чергу абстрактного мислення, здібності до абстрагування і уміння "працювати" з абстрактними, "невловимими" об'єктами. В процесі вивчення математики в найбільш чистому вигляді може бути сформоване логічне (дедуктивне) мислення, алгоритмічне мислення, багато якостей мислення - такі, як сила і гнучкість, конструктивність і критичність. Для закріплення уявлення про геометричні фігури, вчу ділити складні фігури на простіші, порівнювати предмети за різними ознаками, домагатися поставленої мети, використовуючи лише зада­ний (чітко обмежений) набір засобів — елементів для конструювання та правил їх використання.

   Наприклад,  з сiрникiв чи паличок скласти рiзнi геометричнi фiгури:

— 2 трикутники з 5 паличок;

— 2 квадрати з 7 паличок;

— 3 трикутники з 7 паличок.

Або слідуюче завдання: «Який математичний знак дій треба поставити між 2 2 2 2, щоб було 8». А також розв`язуємо геометричні задачі: « Як у кiмнатi можна поставити 2 стiльцi, щоб бiля кожної стiни стояло по 1 стiльцю?»

Діти полюбляють вправу «Логічні кінцівки». Наприклад, якщо стіл виший від стільця, то стілець... ( нижчий від стола).

Якщо 10 більше ніж 9, то 9... (менше ніж 10).

Якщо сестра старша за брата, то брат... (молодший від сестри).

Якщо одна величина більша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина менша від першої на стільки ж одиниць).

Якщо одна величина менша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина більша від першої на стільки ж одиниць).

Вправи:

     Задача чи ні?

До Нового року діти робили з паперових квітів гірлянду. Їм потрібно було склеїти 56 квіток. Вони вже склеїли 35.

До годівниці насипали просо. Спочатку прилетіло 13 горобців, а потім — 9 синиць. Скільки проса вони з'їли?

      Задачі з недостатніми чи надлишковими даними

Бабуся пришила 6 ґудзиків, а потім — решту. Скільки всього ґудзиків пришила бабуся? Ваші пропозиції?

Біля годівниці сиділо 11 синиць. Прилетіло ще 9 синиць і 5 горобців. Скільки синиць біля годівниці?

       Вправа «Логічні кінцівки». 

Якщо стіл виший від стільця, то стілець... ( нижчий від стола).

Якщо 10 більше ніж 9, то 9... (менше ніж 10).

Якщо сестра старша за брата, то брат... (молодший від сестри).

Якщо річка глибша від струмка, то струмок... (мілкіший за річку).

Якщо Галинка із квартири вийшла раніше, ніж її братик, то братик вийшов... (пізніше).

Якщо влітку день довший, то ніч... (коротша).

Якщо права рука праворуч, то ліва... (ліворуч).

    Одним із критеріїв визначення рівня культури людини є її мислення і мова. Якщо учень не вміє мислити, а отже, не може письмово викласти свої думки. Вони не мають навичок сприймати явища і процеси, що відбуваються навколо, не вміють їх описати, бо не володіють відповідним запасом лексики. І це передусім тому, що вчитель на уроках мало уваги приділяє розвиткові логічного мислення учнів. Перш ніж давати знання, писав В.О.Сухомлинський, треба навчити думати, сприймати, спостерігати; розумове виховання далеко не одне й те ж, що добування знань.       

     Тому на уроках мови доцільно використовувати словниково-логічні вправи.

ВПРАВИ ТА ІГРИ НА РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ

             I.      Словниково-логічні вправи

1. Назвати предмети одним узагальнюючим словом:

            а)      калина, ліщина,   … - це

            б)      помідор, огірок, капуста,   … - це

            в)      ялина, верба,   … - це

            г)      курка, гуска, індик,   … - це

2. Дібрати видові назви до родових:

Дитячі журнали – це…

Жіночі імена – це…

Кіногерої – це…

Одяг – це…

Квіти – це…

3. Встав букви і вилучи зайвий предмет:

М..р..з                   Г..з..та                   Д..в..ий

С..і..                      Кн..г..                    В..л..к..й

Л..д                       Ж..рн..л                 К..р..тк..й

К..в..н                   К..ша                     В..да

4. Узагальнити через протиставлення:

            а)      дуб – дерево, а смородина - …

            б)      плаття – одяг, а черевики - …

5. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:

Ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.

(визначити перелітних птахів і тих, що залишаються зимувати)

6. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір…):

            а)      легка, м’яка, біла - …

            б)      струнка, висока, білокора -…

            в)      пухнаста, руда, працьовита -…

7. Визначити предмет за його діями:

            а)      літає, падає, покриває, блищить, скрипить -…

            б)      світить, гріє, усміхається, зігріває -…

8. Дати визначення предмета:

Мак – …

Вовк -…

Лебідь -…

9. Відгадування загадок на підставі опису окремих ознак. Пропонуються додаткові завдання.

Завдання. До відгадки підібрати прикметники з запропонованих слів.

Загадка. Була дитиною – не знала пелюшок. А стала старою – сто пелюшок мала.

Запропоновані прикметники: велика, зелена, колюча, головата, квадратна, соковита, кругла, зелена, весела, ніжна, тендітна.

Завдання 2. До відгадки підібрати якнайбільше прикметників.

Загадка. Була зелена я, маленька. А потім стала червоненька. На сонці почорніла я - значить, що достигла я.

Завдання 3. До слова-відгадки підібрати слова-синоніми (антоніми).

Загадка. Чорне сукно лізе у вікно.

Антонім – день.

Загадка. Коли нема чекають, коли прийду – тікають?

Синонім – злива.

10. «Групування слів»

Завдання. Скласти можливі групи слів зі слів записаних на дошці (ускладнений варіант цього завдання – скласти можливі групи з вказаної сторінки читанки).

Карась                            береза                         портфель

Тополя                            щука                           олівець

Акула                              пенал                          опеньок

Маслюк                          кит                               підберезовик

Мухомор                        бліда поганка             альбом

(відповіді можливих груп)

Карась, щука, акула, кит – живуть у воді.

Щука, акула – риби хижаки.

Маслюк, підберезовик, опеньок – їстівні гриби.

Мухомор, бліда поганка – їстівні гриби.

Пенал, олівець, альбом – шкільне приладдя.

11. «Словотворці»

Від поданих слів утворити якнайбільше спільнокореневих.

Сіль, літо, день, дорога.

12. «Чарівні перетворення»

Дібрати до поданого слова якнайбільше нових слів, замінюючи лише одну літеру. Коли це неможливо, замінюємо 2 літери.

Нора – нога – ноша – наша – Маша – миша – муха – мука – рука – ріка – Ніка – Ніла – Ніна.

13. На формування навичок миттєвої, або швидкої реакції у доборі слів.

Миттєва реакція – назвати слово, протилежне до запропонованого за 1 секунду.

Швидкість реакції – за регламентний час (3 хв.) підібрати слова що називають протилежну дію (ознаку).

А)                                                         Б)

Підпливати -                                       Хворий –

Погасити -                                          Старий –

Співати -                                             Бідний –

Опускати -                                          Веселий –

Стояти -                                              Широкий –

Зламати -                                             Злий –

Принести -                                          Темний –

Дружний –

Товстий –

Білий –

Сухий –

14. На розвиток комунікативних навичок учнів.

Завдання. Аргументуй свою думку дописавши подане речення.

Я люблю спілкуватись з учнями класу, бо…

Коли я отримаю погану оцінку, я…

Якщо я не вивчив уроку без поважної причини, то…

У лісі не можна галасувати, тому що…

Не можна близько підходити до пташиного гнізда, тому що…

На уроці треба бути уважним, бо…

15. «Шифрування за допомогою картинок».

1) Виділити в назвах предметів, зображених на картинках (від трьох до шести картинок), перші звуки й скласти з цих звуків слово.

Наприклад: кінь, іграшки, телефон – «кіт»; морква, автобус, качка –«мак»; кран, око, ваза, дерево, рука, автобус – «ковдра».

Зауважу: звук у назві предмета слід брати без змін, тобто якщо на картинці він м’який, таким він має лишитися й у слові. Не варто добирати для зображення предмети, в назвах яких є апостроф.

2) Виділити в назвах предметів останні звуки й скласти з них слово.

Наприклад: яблуко, вінок, відро – «око»; хліб, лампа, гриб, огірок, морква – «бабка»; машина, кавун, книга, банан, бджола, колос – «ананас».

3) Виділити в назвах предметів другі від початку звуки. Скласти нове слово.

Наприклад: квітка, малина, стіл, лампа – «вата».

4) виділити в назвах предметів, зображених на картинках, розташованих в одну лінію, різні за порядком від початку (під кожною картинкою вказано конкретну цифру) звуки і скласти з них нове слово.

Наприклад: заєць (перший звук), вуж (другий звук), куб (третій звук) – «зуб».

Ускладнення: картинки можна розмістити по всій площині аркуша, а порядок звуків вказати стрілками; картинки розташувати по колу (в пелюстках квітки або по секторах).

Наприклад: ліжко (перший звук), кіт (другий звук), годинник (восьмий звук), заєць (другий звук), риба (перший звук) – «лікар».

          II.      Ігри

1.      «Ланцюжок»

Учитель показує учням ланцюжок (на малюнку або справжній), звертає увагу дітей на те, як одне кільце з’єднане з іншим. Пропонує зробити ланцюжок із слів так, щоб вони з’єднувалися однаковими складами.

Наприклад: Віра – ракета – тато – товар – варениця - …

Якщо хтось із дітей дуже довго розмірковує, помиляється чи повторює вже назване слово, він вибуває з гри. Так кількість гравців поступово зменшується, і перемагає той, хто залишиться до кінця гри.

·               Сова – вага – галка – канапа – парта – тато…

·               Ваза – заголовок – вокзал – залізо – золото – товариш…

·               Мавпа – панчоха – халва – валянки – килим – лимон…

·               Фарба – бабуся – сяйво – дама – мама…

·               Сорока – каша – шабля – лялька – калина – наука…

·               Зима – малина – нафта – тарілка – канава – вата…

·               Нора – ракета – тайга – гарбуз – бузина – начинка…

  2. «Слова-переверти»

Учитель пропонує дітям прочитати незвичні слова-переверти і пояснити значення їх, якщо читати зліва направо та справа наліво.

Еге, ага, біб, тут, пуп, дід, піп, око, Пилип, Алла, Аза, Ада, корок, потоп, кабак, наган, зараз, шалаш.

Учитель пропонує дітям прочитати інші слова-переверти спочатку зліва направо, пояснити, яке значення кожного з них.

Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.

А потім – прочитати ці слова справа наліво і порівняти, чи змінився їхній зміст, значення.

3. «Хто більше?»

Учитель пропонує дітям із слова «ластівка» скласти якнайбільше слів, використовуючи тільки ті букви, з який воно складається. Перемагає той, хто складе найбільше слів.

ЛАСТІВКА

Стіл, лак, салат, кава, вітала, тікала, тікав, сітка, лавка, віл, кіт, світ, сіла, Савка, літа, така…

МУЗИКАНТ

Танк, музика, кант, кузина, муза, зима, таз, туз…

САДІВНИК

Сад, сів, сік, садив, віник, Іван, нива, два, сани, він, вік…

СОЛОДКА

Сода, сад, коло,коса, косо, колос, лак…

4. «Зайчик»

Учитель пропонує дітям прочитати склади, «стрибаючи», як зайчик, «з однієї купинки на іншу».

По  гу  сам   то  зе   бо ка до  у    ло   лі зує  ро   а

1     6     8     12  14  10  2   4    9   11  13  3     5    7

(Показує дорогу, а сам у болото лізе).

Яке   сі    та    зі    м’яч    ке    ко    й    ко      лляч

  1     2      5     8       3         6     4     7    10         9

(Яке сім’ячко, таке й зіллячко).

5. «Збери слово»

Учитель пропонує дітям прочитати слова кожного рядка, взяти з першого слова першу літеру, з другого – другу, з третього – третю і т.д. й одержати нове слово.

Риба, рак, макарони, поле, салат, пір’їна – ракета.

Шия, скло, слово, масло, ручка – школа.

Парк, сіно, ліс, рідня, лілія – пісня.

Метро, дощ, сова, гора – мова.

6. «Навіщо і чому»

Гру побудовано за принципом «запитання (пропозиція) – відповідь». Вихователь запитує (пропонує зробити, сказати), а дитина має дати розгорнуту відповідь.

Запитання на визначення мети

·         Як гадаєш, навіщо ти відвідуєш школу?

·         Навіщо потрібний телевізор?

·         Навіщо людям потрібний одяг?

Запитання на встановлення причини

·         Чому взимку надворі сніг не тане?

·         Чому риби плавають, птахи – літають, а люди ходять по землі?

·         Чому предмети падають униз, а не вгору?

Запитання на пропозиції для прийняття рішення та планування власних дій

·         Дмитрик розбив чашку. Що йому треба робити?

·         Уяви, що ти заблукав у місті. Що робити? Як вчинити найкраще?

·         У нас завтра у класі день іменинників. Перелічіть усе, що ми повинні зробити.

7. «Універмаг»

Дитині-«продавцеві» видають товар (предмети побуту, одягу, іграшки), який треба розсортувати за призначенням – класифікувати.

8. «Потяг»

Учитель розкладає перед дітьми 10 сюжетних картинок. Діти мають розмістити їх у правильній послідовності – утворити потяг. Потім вагончики треба скріпити. Для цього діти мають використати маленькі картинки із зображенням різних предметів, які потім треба назвати одним узагальненим словом (меблі, посуд, іграшки).

9. «Що підходить?»

У вчителя та дитини – по одному набору карток. Учитель дістає і показує певну картинку зі свого набору, а дитини відповідно має вибрати зі свого набору таку картинку, яка найбільше пасує за змістом до пропонованої вихователем. Наприклад: обличчя – очі, букет – квітка, страва – ложка тощо.

10. «Придумай сам»

Учитель називає слово, а дитина добирає до нього слово з близького поняттєвого кола або слово-характеристику. Наприклад: будинок – цеглина, голка – тканина, ніж  - гострий.

11. «Усе навпаки»

Учитель називає слово, а дитина добирає до нього антонім: чорний – білий, день – ніч, ліворуч – праворуч.

Для пожвавлення і підтримання інтересу до завдань, останні повинні задовольняти наступним умовам:

1)  бути несхожими на завдання, запропоновані у підручнику;

2)  зміст завдань повинен бути зрозумілим дітям;

3)  види, послідовність і кількість вправ повинні бути взаємопов’язані; відповідати темі та віковим особливостям учнів;

4)  завдання повинні викликати інтерес;

5)  дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти та спрямовувати;

6)  завдання урізноманітнювати, не пропонувати однотипні;

7)  вправи не пропонувати стихійно, а використовувати систематично;

8)  творчі завдання та цікаві питання можна об’єднувати з усною лічбою або пропонувати на етапі закріплення знань, умінь і навичок;

9)  дидактичні ігри варто супроводжувати унаочненням та використовувати їх під час засвоєння, поглиблення, систематизації знань учнів;

10)  задачі з логічним навантаженням варто розв’язувати з усім класом;

    Тільки за таких умов можна досягти високої якості кінцевих результатів, запобігти відставанню слабко встигаючих і забезпечити розвиток  мислення усіх учнів відповідно до їх навчальних можливостей.